З 23 жовтня по 2 листопада 2026 року делегація факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка перебувала в Грузії, у Державному університеті Іллі (м. Тбілісі). До складу делегації входили доцент Микола Сидоров, доцентка Світлана Сальнікова та заступник декана факультету соціології Артемій Дейнека.
Візит поєднав наукове стажування з участю в заключних заходах консорціуму проєкту Erasmus+ з розвитку потенціалу у вищій освіті «Реформа навчальних програм для сприяння освіті заради миру в Україні, Грузії та Молдові» (PeaceEdu, грантова угода № 101128854).
Про проєкт
PeaceEdu об’єднує університети та громадські організації Фінляндії, Австрії, Німеччини, Грузії, Молдови та України. Координатор – Тамперський інститут досліджень миру (TAPRI) Університету Тампере. Мета проєкту – впровадити освіту заради миру в навчальні програми університетів трьох країн Східного партнерства. Для цього партнери розробляють нові курси, навчають викладачів і вчителів та створюють спільні міжнародні освітні формати. Україну в проєкті представляють КНУ імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
Серед спільних результатів проєкту – міжрегіональний онлайн-курс «Cross-Regional Peace Education: Peace as a Plural Phenomenon in Theory and Practice». Він триває з 30 вересня до 2 грудня 2026 року й об’єднує студентів з України, Грузії, Молдови та країн ЄС.
Міжнародна конференція «Reimagining Peace»
Програма візиту розпочалася 27 жовтня. Учасники ознайомилися зі Старим Тбілісі, а потім відбувся вечір-знайомство в Інституті ботаніки Тбіліського ботанічного саду, де гостей привітала керівниця адміністрації Державного університету Іллі Кетеван Даракхвелідзе.
28 жовтня відбулася міжнародна конференція «Reimagining Peace: Education, Dialogue, and Sustainable Futures» («Переосмислюючи мир: освіта, діалог і стале майбутнє»). Її відкрив проректор Державного університету Іллі з академічних питань Георгій Гвалія.
На пленарному засіданні з ключовими доповідями виступили Марко Лехті, науковий директор TAPRI та координатор проєкту PeaceEdu, Сьюзан Аллен, директорка Центру миротворчої практики Університету Джорджа Мейсона (США), Георгій Гвалія, проректор Державного університету Іллі (м. Тбілісі).
Окремо Марко Лехті зупинився на роботі українських партнерів. Він назвав організоване ними навчання вчителів – як працювати з наслідками війни в шкільному класі – цінним прикладом освіти заради миру в умовах війни.
Після пленарного засідання тривала робота в трьох паралельних секціях, трьох воркшопах і постерна сесія. Конференцію завершив виступ професора Ноттінгемського університету Франса Крюгера, зовнішнього оцінювача проєкту. Він виокремив три виміри освіти заради миру: освіту про мир, освіту для миру та освіту через мир. Також він підкреслив, що інтеграція курсів у формальні університетські програми надає освіті заради миру видимості, тяглості й легітимності.
Артемій Дейнека від імені команди факультету соціології представив доповідь «Cultural Resistance and National Resilience: Postcolonial Perspectives on Ukraine» («Культурний спротив і національна стійкість: постколоніальні перспективи щодо України»). В основу доповіді були покладені перші результати дослідницького проєкту Національного фонду досліджень України № 2025.07/0159 «Культурний спротив та національна стійкість: роль культури у розбудові миру в Україні», який виконується командою у складі Світлани Сальнікової, Миколи Сидорова, Юрія Савельєва, Артемія Дейнеки та Ярослава Бурдіна. Доповідь прозвучала в секції «Imagining Peace: Identity, Resilience and Sustainable Futures», яку модерувала Катя Зайдель з Інсбруцького університету. Вона підготовлена в межах проєкту Національного фонду досліджень України № 2025.07/0159.
Доповідь пояснює, як колоніальний (постімперський) габітус – засвоєне під владою імперії відчуття «нормального» – працює як форма культурного насильства. Для цього автори поєднали поняття габітусу П’єра Бурдьє з трикутником насильства Йохана Галтунга. Культурний спротив розглянуто як зміну уявлень про нормальне та прийнятне, яка робить можливими інші форми спротиву й живить стійкість суспільства.
Доповідь викликала жваву дискусію. Модераторка відзначила, що вона пропонує важливий і цікавий погляд: освіта заради миру – це не лише навчання, а й багато в чому «розучування». Учасники з Австрії, Грузії, Молдови та Фінляндії ставили запитання про динаміку мовних змін до і після повномасштабного вторгнення, співвідношення національної ідентичності та множинних ідентичностей, і те, наскільки вільними є мовні й культурні вибори в умовах війни.
Колеги з Молдови та Фінляндії поділилися досвідом мовних питань у своїх країнах. Дослідниця з TAPRI підхопила тему доповіді й запропонувала зробити уважність до того, що вважається «нормальним», наскрізною ідеєю всієї конференції. Наостанок модераторка подякувала команді за те, що вона вибудовує методологію для освіти заради миру, спираючись на емпіричні дані про процеси, які відбуваються просто зараз.
Заключна зустріч консорціуму
29–30 жовтня в Державному університеті Іллі відбулася заключна зустріч консорціуму PeaceEdu, на якій партнери підбили підсумки за всіма робочими пакетами проєкту.
Українська національна команда звітувала про такі результати:
-
проведено загальнонаціональне дослідження потреб серед учителів і студентів з усіх регіонів України; 76 % опитаних учителів повідомили, що стикаються з конфліктами між учнями, і висловили потребу в інструментах їх врегулювання;
-
на основі дослідження розроблено концепцію освіти заради миру для України;
-
КНУ інтегрував модулі PeaceEdu в бакалаврські курси й провів три національні сертифікатні програми: для вчителів і працівників шкіл, для студентів бакалаврату, магістратури та аспірантури, а також для викладачів закладів вищої освіти;
-
загалом на п’ять національних курсів, проведених КНУ та ХНУ імені Каразіна, зареєструвалися 264 особи, з них 163 успішно завершили навчання й отримали сертифікати.
Під час обговорення забезпечення якості зовнішній оцінювач Франс Крюгер високо оцінив обсяг виконаної консорціумом роботи. Особливо він відзначив поєднання формальних курсів із позааудиторними активностями й підготовкою вчителів, яке, на його думку, примножує вплив проєкту. Також він відзначив чітку методологію, яку послідовно застосовували всі національні команди: від аналізу потреб у кожній країні до практичних навчальних програм. Як наступний виклик Франс Крюгер назвав таку побудову навчання, яка дасть студентам і вчителям змогу застосовувати здобуті знання на практиці.
Партнери обговорили проєкт плану сталості. Розроблені курси вже включено до навчальних планів університетів-партнерів, тож їх викладатимуть і після завершення фінансування. Матеріали міжрегіонального курсу та програм для вчителів планують перетворити на відкриті освітні ресурси. Було розподілено завдання та строки підготовки підсумкових звітних матеріалів: офіційно проєкт завершиться в грудні 2026 року.
На завершальній спільній сесії учасники домовилися продовжити співпрацю після завершення проєкту.
Під час підсумкової дискусії прозвучала й думка, що Європі варто вчитися в українського досвіду стійкості громадянського суспільства. Програма візиту закінчилася ознайомчою поїздкою до Мцхети.
Значення візиту
Участь у підсумкових заходах PeaceEdu дала змогу представити міжнародній аудиторії результати наукової роботи факультету в галузі досліджень миру, культурного спротиву та стійкості. Вона також показала внесок КНУ в розбудову освіти заради миру в Україні. Візит зміцнив партнерські зв’язки з університетами Фінляндії, Австрії, Німеччини, Грузії та Молдови й заклав підґрунтя для спільних заявок і досліджень після завершення проєкту.
Проєкт PeaceEdu співфінансується Європейським Союзом у межах програми Erasmus+.