Вікі-проект на ТВ

Джерело: http://vikna.stb.ua/ua/news/2012/2/16/93713/

Заколот в українській освіті. Реферати і дрібні наукові роботи можуть замінити статтями у «Вікипедії». Але не стягненими й непрочитаними. Навпаки, студенти їх писатимуть і викладатимуть в Інтернет. Ідея - з Університету Шевченка, але її хочуть підхопити й інші виші України.

Майбутня соціологиня Вероніка не приховує - раніше нерідко тагла з Інтернету по кількасот сторінок рефератів за семестр. Але віднедавна готується ретельніше. Тепер замість десятків аркушів вона має написати коротку статтю для вільної інтернет-енциклопедії - «Вікипедії». Матеріал кілька разів перечитує й вибирає найважливіше. Коли робота буде готова, Вероніка принесе викладачеві не стіс паперів, а надішле електронною поштою посилання - на свою статтю.

Вероніка, студентка:

Ти просто читаєш літературу, там і англомовна, і російська, і українська. Ти виділяєш звідти головні моменти і записуєш. Викласти матеріал коротко, зжато для «Вікипедії» - в цьому і проявляється зараз більше розуміння цієї інформації.

Ідею заміни рефератів на статті для «Вікипедії» він дізнався, навчаючись у Гарварді. Викладач Тарас Цимбал переконаний: 99 зі 100 студентів реферати просто стягують з Інтернету, так і не перечитавши. Не завжди читають реферати й самі викладачі. «Вікипедія» - інша річ.

Тарас Цимбал, викладач:

Людям, які виходять на ринок праці, потрібні уміння стисло але містко викладати свої ідеї. Створювати коротко грамотні розумні тексти, прочитавши які, читач розуміє зразу ту інформацію, яку він читав.

У таку ідею повірило керівництво Університету Шевченка - виш готує угоду з «Вікіпедією» про співпрацю.

Олена Ляшева, кураторка проекту:

Суть цього договору - щоб, скажімо, на офіційному рівні цей проект затвердити, щоб ми могли іти до викладачів не просто з проханнями, ну, будь ласка, робіть таке. А вже йшли з договором, де стоїть підпис проректора. І ми зможемо тоді вимагати від викладачів займатися такою діяльністю.

Договір із фондом «Вікимедія» передбачає створення групи волонтерів, які навчатимуть і студентів, і викладачів коректно користуватися «Вікіпедією».

Таку практику запровадили в багатьох країнах Європи. І вона виправдала сподівання - часто викладачеві навіть не треба перевіряти - чи не списав студент чужої роботи.

Андрій Макуха, член правління «Вікимедії» України:

Сама вікі-спільнота перевіряє - чи створена стаття не є плагіатом. Всі статті, особливо якщо вони номінуються на статус «добре» чи «обраної», вони перевіряються ретельно спільнотою на вміст плагіату.

Тим часом у «Вікипедії» радіють. За темпами зростання український сегмент сайту нині другий у світі. Українською мовою нині надруковано 363 тисячі статей. У радянській енциклопедії було лише 100 тисяч. Якщо так триватиме й надалі, за кілька років українських статей буде не менше, ніж російських.

Юрій Пероганич, керівник офісу «Вікимедії» в Україні:

Наявність потужної енциклопедії українською мовою - це є один із чинників розвитку української мови, культури. Роблячи вклад в «Вікіпедію», люди роблять вклад в культуру, вклад в майбутнє. Тобто інформація збережеться і щось, вкладаючи в «Вікіпедію», воно там залишиться назавжди. Як футурологи кажуть, на найближчі 500 років.

За вікипедійну статтю Вероніка заробила п'ятірку. А ідея заміни рефератів на віки-статті - захопила і представників інших українських університетів.