Факультет соціології
Академічна мобільність · Erasmus+
Весняний семестр 2026 року дві студентки освітньої програми «Соціологія» — Марія Дузь і Ніка Коробіцина — провели в межах програми Erasmus+ у Лундському університеті (м. Лунд, Королівство Швеція). Вони повернулися додому, закрили процес мобільності — і поділилися з нами тим, як виглядає навчання соціології у Швеції, що таке студентські «нації», чому Лунд варто об’їздити велосипедом і що дає такий досвід, окрім рядка в резюме.
Знайомство
Марія
«Всім привіт! Мене звати Маша, я студентка другого курсу ОП «Соціологія». Цього року я з моєю подругою Нікою брали участь у програмі обміну Erasmus+ під час весняного семестру та були в місті Лунд (Швеція). Ми як раз повернулися додому та закінчили процес закриття мобільності, тому мені є чим поділитися!»
Ніка
«Привіт! Мене звуть Ніка, і весняного семестру 2026 року я перебувала на академічній мобільності від Erasmus+ в Лундському університеті (м. Лунд, Королівство Швеція)».
Місто, у якому важко почуватися чужим
Обидві розповіді починаються з міста — і обидві сходяться на тому, що Лунд улаштований під студента.
Марія
«Обмін у Швеції без перебільшень був одним з найцікавіших досвідів у моєму житті. Місто Лунд — це інтернаціональне невелике місто повністю наповнене студентами. Такий устрій міста значно полегшує знаходження нових друзів, інтеграцію в середовище та знижує рівень стресу на початку навчання, бо більшість навколо — студенти».
«З того моменту як я потрапила до Лунду — жодного разу не відчувала себе зайвою чи чужою в цьому середовищі, бо мене оточували чудові люди з різних куточків світу, що ділилися своїм досвідом».
Ніка додає до цього суто практичний вимір — розташування й транспорт:
Ніка
«Щодо розташування міста, можу сказати, що було дуже зручно дістатися до місць, які мені дуже полюбилися — містечко Люма на березі моря, а також Копенгаген — столиця Данії (туди з Лунду потяг ходить постійно, і займає 1,5 години часу. Цікавий факт, що часто люди, які працюють в Копенгагені, знімають житло в Лунді або ближньому місті Мальмо, оскільки в Швеції житло дешевше, ніж в Данії, а на роботу вони їздять якраз таки цим потягом)».
Окрема історія — велосипед, який у Лунді є не хобі, а способом пересування.
Ніка
«Чудовою можливістю також було пересування по місту (і за місто) велосипедом. (Зізнатися чесно, до обміну я не вміла керувати велосипедом, але місто надихнуло навчитися цьому навіть взимку.) Інфраструктура є дуже зручною для використання велосипедів, тому якщо ви любите велосипеди — це місто для вас!»
Університет: кампус, вибір дисциплін, бібліотеки
Марія
«Лундський університет має чудову академічну базу та дуже цікаве студентське життя. Факультет суспільних наук та кафедра соціології розташовані в мальовничому кампусі «Парадіз» (Campus Paradis), де історична забудова органічно співіснує з міським середовищем та парками. Для соціологів тут відкривається величезний вибір дисциплін: від класичної соціології, до міждисциплінарних магістерських напрямків, таких як культурна кримінологія, глобальні дослідження, медіа та комунікації, а також управління розвитком».
Ще одна річ, яка справила враження на Марію, — доступ до літератури:
Марія
«Величезним сюрпризом для мене стала кількість доступної літератури. Лундський університет має одну з найстаріших і найбільших мереж дослідницьких бібліотек у Швеції, яка налічує понад 20 бібліотек, де можна взяти майже будь-яку книгу».
Ніка звертає увагу на інший бік інфраструктури — місця для самостійної роботи:
Ніка
«Зі шведської системи дуже б хотілося імплементувати в нашу — зручність місць для навчання (це був найкращий період мене як студентки в плані самостійної роботи, оскільки кожен корпус був оснащений місцями для навчання і туди хотілося іти навіть у вихідні, аби почитати літературу, зустрітися з одногрупниками для спільних проєктів тощо)».
Що вивчали
Курси студентки обирали за принципом відповідності до дисциплін «домашнього» університету — але вибір усередині цієї рамки виявився широким.
Ніка
«Як студенти обміну ми мали обрати курси, що схожі на ті предмети, що ми маємо в нашому «домашньому» університеті. Так, я вивчала систему GIS для аналізу географічних та демографічних даних, розвиток гендерних теорій в Скандинавії, політичні конфлікти на базі релігійних переконань».
«Також додатково можна було взяти курси шведської мови (і тут брала по максимуму — два курси для студентів обміну), це дозволило краще зрозуміти як культуру Швеції, відмінності її регіонів, так і базово розуміти шведську на вулицях міста. А ще особистий інсайт — англійська не така вже і складна, порівняно зі шведською)».
Марія
«Особисто мені дуже запам’ятався курс «Scandinavian Model of Equality — Gender, Class, Ethnicity and the Social Welfare State», який допоміг мені на прикладі Скандинавської моделі зануритися у гендерні теорії та історію цього регіону. Кожну пару ми дискутували та порівнювали досвід різних країн. Це був дуже цікавий досвід, що дозволив зануритися одночасно в культури багатьох країн, бо моїми однокурсниками були студенти з різних точок землі».
Як влаштоване навчання: семінари без оцінок і без ієрархії
Ніка
«Ми мали схожу структуру занять — на одну лекцію один семінар. Проте семінари проходили у більш «живому», дискусійному форматі. Ми могли обговорювати питання, підняті в літературі на семінар, між собою, а після цього — ділитися думками з усією групою. Такий формат дійсно зацікавлює і дає можливість почути погляди інших і, власне, самій подивитися на питання під відмінним від власної думки кутом».
«Також було доволі комфортно на таких семінарах, оскільки вони не оцінювалися і наша мотивація до діалогів була дійсно щирою, оскільки не було потреби у конкуренції в балах чи часі на людину протягом заняття. Оцінювання натомість відбувалося за двома критеріями: присутність на семінарських заняттях та фінальне есе за обраною з переліку темою. Також є й іспити, але їх мала досвід складати тільки зі шведської».
Марія
«Атмосфера тут максимально неформальна — відсутня жорстка академічна ієрархія, до викладачів заведено звертатися на ім’я, а студентів сприймають як молодших колег, чия думка цінується і заохочується».
Погляд назад: що варто взяти в українську систему, а що — залишити своє
Досвід іншої освітньої системи, за словами Ніки, дав змогу побачити сильні сторони й української.
Ніка
«Особисто для мене, обмін дав можливість відмітити і переваги навчання української системи: структурованість, системність, доволі змістовне наповнення предметів, що важливі для спеціальності (не говорю про предмети, що є загальноуніверситетськими)».
«В освітньому плані це був неймовірний досвід для власного розуміння як працюють інші системи освіти, у чому плюси нашої та як можна поліпшити її. Це наштовхнуло і на роздуми як ми — студенти університету, можемо у цьому допомогти».
Студентське життя: 13 «націй»
Марія
«Студентське життя також є безумовно чарівним. Більшість студентської активності відбувається на базі «націй» (nations). Це 13 історичних студентських товариств, більшість з яких названі на честь різних провінцій або міст Швеції. Нації керують власними недорогими студентськими пабами, кафе, організовують щотижневі бранчі та масштабні нічні клуби, а також настільні ігри, спортивні івенти та деякі поїздки. Усе це робить соціальне життя в Лунді дуже активним, цікавим та досить доступним для студентського бюджету».
Подорожі
Марія
«І напевно одне з найголовніших, чому люди часто їздять на обмін. Що ж по подорожах? За час обміну ми з моїми друзями побували в багатьох подорожах. В основному ми зосередилися на Швеції та намагалися об’їздити якомога більше місць цієї чарівної країни. Ми побували в Стокгольмі, їздили постійно на море, яке знаходилося в 40 хвилинах велосипедом, побували в одному з найліпших парків атракціонів, об’їхали найбільші міста та побачили цю країну зсередини. Також перевага Лунду в тому, що він знаходиться близько години їзди від Копенгагену (Данія), тому туди студенти їздять регулярно».
Інтернаціональне ком’юніті — і розмови про Україну
Ніка
«Також не можна не згадати інтернаціональне ком’юніті, яке показало чимало культур та підняло важливі теми за неформальних розмов, дозволило розповісти більше про Україну та життя тут під час війни. Неабияким здивуванням було якось зустрітися з іноземцями, які тільки-но приїхали зі Львова або вирушали туди от-от. Такі взаємодії показали і те, що про Україну знають і що це на нашій відповідальності просувати українську культуру далі, аби її не ототожнювали з російською».
Неочевидне: самостійність, побут, бюрократія іншою мовою
Ніка
«Щодо неочевидного, але рефлексивного: це був чудовий досвід життя на відстані від усіх, хто є близьким; вирішення проблем самостійно та ще й іншою мовою (походи до лікаря, виклик людей, що займаються комунальними послугами, ознайомлення з поштовою системою, і звісно, міграційною службою та чимало іншого), розібратися з транспортною системою Швеції та Данії».
«Не думайте, робіть»
Марія
«Для мене Erasmus+ — це набагато більше, ніж просто кілька місяців навчання в іншій країні. Це унікальний шанс вийти за межі звичного середовища та на практиці зруйнувати власні інформаційні бульбашки. Занурення у нову культуру, знайомство зі студентами з різних куточків світу та щоденні дискусії з людьми, які мають кардинально інший досвід, дозволяють поглянути на це життя під зовсім іншим кутом».
«Я неймовірно радію, що цей етап відбувся саме в Лунді, де кожен хто приїжджає, автоматично стає своїм. Щиро рекомендую наважитися на такий крок, адже міжнародний обмін — це не лише тотальне розширення світогляду, а й потужний поштовх, який надихає на подальші глобальні звершення та дозволяє розібратися в собі».
Ніка
«Дуже рада, що мала можливість такої мобільності. Вдячна рідним за підтримку, університету за наявність таких обмінів, факультету за допомогу у всіх бюрократичних аспектах та академічній підкованості, що дозволила представляти університет на достойному (сподіваюсь на це, звісно) рівні та закрити усі дисципліни з першого разу».
«Для всіх хто думає «чи подаватися?». Не думайте, робіть. Краще спробувати один раз, два, три, дуже багато — і отримати можливість нового досвіду, ніж не спробувати і втратити таку чудову можливість пізнати іншу країну, інших людей і себе в першу чергу!»
