Чому випускники факультету соціології КНУ радять вступати саме до нас?

Вступ 2026 · Випускники про факультет

Щоліта, у розпал вступної кампанії, ми збираємо в одному зумі людей, які колись сиділи в наших аудиторіях, а тепер керують дослідженнями для BBC, аналітикою для Лондона й Копенгагена, найбільшою освітньою платформою країни, антикорупційними програмами та власними креативними агенціями. Ми питаємо їх про одне: що насправді дала вам ця освіта?

Нижче — відповіді, зібрані з шести таких зустрічей. Без прикрас і майже без нашого редагування: говорять самі випускники.

На бакалавраті факультет соціології нині пропонує дві освітні програми:

• ОП «Соціологія» — класична фундаментальна підготовка соціолога-дослідника й аналітика;
• ОП «Менеджмент культурних та креативних індустрій» (з обов’язковим вивченням двох іноземних мов) — унікальна для України програма про управління у сфері культури, медіа та креативної економіки.

Про обидві — далі мовою тих, хто вже пройшов цей шлях.

Хто говорить

Освіта, яка не звужує вибір, а розширює його

Це найчастіший мотив у всіх шести розмовах. Вступники й батьки зазвичай питають: «Ким я буду працювати?» Випускники відповідають на інше питання — скільки в мене буде варіантів.

Богдан-Олег Горобчуквипускник 2008 року, викладач факультету«Якщо у вас доволі посередні знання, отримані, припустимо, у школі, — ви будете простим ключем для простого замка, і ваша конкуренція на ринку праці буде з тисячами інших простих механізмів. Вища освіта додає вам цінності. Вона вас ускладнює. Вона робить вас значно універсальнішим — але універсальнішим для складних задач».

Богдан вступав у 2003 році, збираючись на історичний факультет, і подав документи на соціологію за порадою шкільного вчителя історії.

Богдан-Олег Горобчук«Він мені сказав: “Богдане, я знаю, що ти дуже любиш історію, але з твоїм типом мислення ти можеш спокійно отримати освіту, яка буде значно практичнішою, ніж освіта історика”. Про своє рішення вступати на факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка я ніколи в житті не пожалкував — жодного разу».

Схожа історія у Павла Тєніна — з тією різницею, що для нього соціологія стала компромісом із батьками.

Павло ТєнінHead of Data Science, Reputation Capital«Я не любив математику в школі. Я хотів стати істориком і казав своїм батькам в 11-му класі: “Господи Боже, тільки не на факультет економіки”, на який вони дуже хотіли. Факультет соціології був якимось компромісом між мною і батьками — і дуже дякую долі, що цей компроміс стався».

«Коли ви приходите на факультет, у вас є розвилка. Якщо ви юний аналітик — вам це дадуть, і ви прекрасно розвиватиметеся в тій сфері, яку я називаю “майже айтішник”. Але якщо ви креативна людина, яка не любить цифри, яка працює з текстом, з людьми, з управлінням, — ця наука сама по собі знаходиться на півдорозі між тим і тим, тому вам також надається прекрасна дорога в креативне й в управління».

Юлія Ходаківська взагалі не планувала вступати на соціологію — вона подавалася на журналістику.

Юлія Ходаківськаопераційна директорка Prometheus«Я вступала на журналістику, і туди я не вступила. Жодного разу за своє життя я не пожалкувала про це. Соціологія — це та фундаментальна основа, інтелектуальна, світоглядна, на основі якої ви можете освоювати будь-яку професію. І у вас буде достатньо знань, навичок і якихось конструктів у голові, щоб цю професію виконувати максимально якісно й виділятися серед інших людей у тому, як ви робите свою роботу».

«Часто кажуть: “вища освіта”. Я завжди кажу — ні: в мене була якісна вища освіта. Ви все своє життя будете отримувати переваги серед багатьох людей просто тому, що ви дещо знаєте. А знати ви будете багато».

Олена Дядіковаспівзасновниця освітньої агенції «Локус»«Це напевно було одне з найважливіших рішень, яке я зробила у своєму житті, і я жодного разу про нього не пошкодувала. Соціологія — це дисципліна, яка дозволяє поєднати все, що вам хочеться. Це наука, у якій ви завжди можете знайти відгук на свої інтереси».

Олена після випуску три роки працювала в агенції просторового розвитку — з архітекторами й містопланувальниками. Просто тому, що любила прогулянки містом і фотографію.

Олена Дядікова«Я змогла артикулювати свою освіту для них так, що я була членкинею команди, яка допомагала протестувати просторові рішення або дослідити, як соціальна взаємодія структурує певний простір. Ця освіта дає доступ до тих неочевидних дотичних середовищ, які вам цікаві».

Ремесло, яке можна показати роботодавцю

Світогляд — це половина відповіді. Друга половина — конкретні методи: як зібрати дані про людей, як їх проаналізувати і які висновки з них можна (а які не можна) робити. Саме тут випускники найчастіше згадують КНУ окремо від «соціологічної освіти взагалі».

Сергій Нуждіндиректор соціологічної компанії «Пульс»«Чому вам треба піти саме в Шевченка? Тому що тут найкраще по методах: тут ви здобудете практичний досвід, і вам не треба буде переучуватися. Я знаю, що випускники багатьох університетів купують додаткові курси, — а тут ви можете більш рафіновано отримати потрібну інформацію і застосувати її на практиці».

«Єдине, що вас прошу: якщо ви вже приходите на пару — беріть максимум від конкретного викладача. Коли ви закінчите університет, це все даватиметься набагато важче. А коли ви в університеті, ви можете підійти, запитати — і безкоштовно отримати потрібну вам інформацію».

Тетяна Нікітіна пояснює, як ця майстерність улаштована рівнями — і чому найцінніший рівень неможливо опанувати без теорії.

Тетяна Нікітінакерівниця досліджень BBC Media Action«Базові питання — описові: хто є споживачами певного бренду, хто ті люди, що виїхали за кордон, хто дивиться TikTok. Наступний рівень цікавіший і глибший — чому: чому хтось виїхав, а хтось залишився, чому хтось ходить в укриття, а хтось ні, чому хтось піддається впливу наративів дезінформації, а хтось ні. Щоб зробити описове дослідження — це багато хто може. А щоб відповісти на питання “чому”, вже потрібно розуміти соціальну теорію і вміти поєднувати теоретичні знання з практичними».

«І найцікавіше, найважче і, я вважаю, найцінніше — це трансформаційний рівень: як змінити поведінку людей».

Як це виглядає на практиці — приклад Анастасії Фітісової. Урядова структура перевірила понад тисячу укриттів за чек-листом і принесла дані дослідникам.

Анастасія Фітісовадослідниця, консультантка з питань міграції«Ми проаналізували і побачили, що понад 80% укриттів взагалі не відповідають ніяким стандартам. Але далі виникають питання: а якщо ми ці укриття доведемо до стандартів, якщо держава профінансує, поставить стільці й зробить вентиляцію в усіх цих підвалах, — чи будуть люди ходити взагалі в ці укриття? І це дуже цікаве соціологічне питання».

«Не приведення до стандартів, не фарбування, не стільці, не вентиляція, а розуміння людської поведінки: як саме люди приймають ці рішення».

Ті самі методи працюють і в маркетингу. Зоя Лобод описує це метафорою айсберга.

Зоя Лободспівзасновниця digital-агенції«Є верхівочка айсберга, де ми всі бачимо в інстаграмчику, що це ти з кавою сидиш у супермодній кафешці й працюєш у маркетингу. Ну, воно в принципі так і є. Але є основа нашого айсберга — це неймовірна аналітична робота: розуміння технічних аспектів виробництва, розуміння трендів, надивленість».

«Ми запускаємо нове пакування продукції — приходить фокус-група, ми в онлайні спостерігаємо. За рахунок фокус-груп ми заглиблюємося в те, які інсайти й потреби є в нашої аудиторії, і після того накладаємо це на нашу стратегію».

Анастасія Мазурокзаступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine«Факультет вчить правильні питання задавати — і задавати їх правильно. Що насправді нетривіально. І зворотна сторона цього — розуміння підходів маніпуляцій: як працює маніпуляція, як можна маніпулювати і як виловлювати ці маніпуляції».

«Робота шукає тебе»: як і де працевлаштовуються випускники

Найпоширеніший страх вступників і батьків — «а куди з цим потім?». Відповіді випускників доволі одностайні.

Юлія Ходаківська«У мене робота з’явилась просто тому, що випускник факультету подзвонив на факультет і спитав, чи є пара якихось талановитих людей. Порадили трьох дівчат — так я отримала свою першу роботу в Київському міжнародному інституті соціології».

Це не випадковість, а робота мережі. Факультет невеликий, викладачі водночас практикують на ринку, випускники повертаються по нових людей.

Зоя Лобод«Зараз я вже й по той бік барикад: я наймаю працівників у свою команду. І я звертаю увагу на те, яка освіта. Раніше було: “економіст, юрист — усе, пішли”. Зараз я намагаюся обирати профільніших співробітників — тих, хто вже занурений за рахунок навчання в аналітичні процеси, у креативну індустрію, в розуміння трендів. У мене в агенції працює багато соціологів — п’ять-шість зараз точно».

Анастасія Мазурок«Я вже говорю не лише як випускниця й користувачка цих навичок, а й з боку роботодавця, який обирає людей собі на роботу. Дуже багато тих навичок, які потрібні сучасному ринку праці, дуже гарно закладаються саме факультетом: можливість бачити об’ємно, аналізувати, генерувати сенси, швидко опрацьовувати великі обсяги інформації, розуміти контексти й причинно-наслідкові зв’язки».

Реальні місця роботи випускників, названі під час зустрічей, розподіляються між трьома секторами:

• Комерційний: дослідницькі та маркетингові компанії (Київський міжнародний інститут соціології, «Рейтинг», Kantar, «Пульс», Reputation Capital), медіагрупи й телеканали, рекламні та digital-агенції, IT-компанії (Data Science, Data Engineering, дослідження користувацького досвіду), маркетинг-директорати великих компаній — від «Нової пошти» до міжнародних брендів.
• Державний: органи місцевого самоврядування, державні підприємства, аналітичні підрозділи міністерств, Центр протидії дезінформації при РНБО (його очолює також випускник факультету).
• Третій сектор і міжнародні організації: Transparency International Ukraine, «Цедос», «Повернись живим», агенції ООН, Данська й Норвезька ради у справах біженців, BBC Media Action, Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація.

Окремо — академічна кар’єра: аспірантура, викладання, наукові проєкти. Київську школу економіки, до прикладу, очолює випускник нашого факультету Тимофій Брік.

Тетяна Нікітіна«В Україні вже дуже багато наших випускників створили свої дослідницькі компанії. І вони завжди приходять на факультет соціології рекрутувати студентів і випускників».

Практика — теж частина цієї мережі: факультет має угоди з дослідницькими організаціями, а партнером ОП «Менеджмент культурних та креативних індустрій» є, зокрема, Український інститут книги.

Про гроші — чесно

Ми не приховуємо це питання від вступників, тому що приховувати його безглуздо. Ось як відповідали випускники.

Павло Тєнін«Хочу застерегти від одного помилкового кроку. Коли людина хоче дізнатися, скільки заробляє представник тієї чи іншої професії, вона заходить на сайт з вакансіями, пише слово “соціолог”, бачить три державні організації із зарплатою 12 000 грн і робить висновок, що соціологи заробляють 12 000 грн на місяць. Ні. Гугліть Data Science, гугліть Data Engineer, гугліть PR agent — бажано щось англійською. Оце вас приведе до реальних грошей».

Річ у тім, що посада випускника соціологічної програми майже ніколи не називається «соціолог». Вона називається «аналітик», «менеджер проєкту», «дослідник», «менеджер даних», «маркетинг-директор».

Анастасія Фітісова«Якщо говорити про українські неурядові організації — це десь до 1000 доларів, а якщо ви вже досвідчений експерт — до 1500. Якщо про міжнародні організації — для середньодосвідченого спеціаліста це 2000–3000 доларів. А якщо ви зможете конвертувати це в міжнародну експертизу й консультувати не тут, а глобально, — там ставки вимірюються за день. У нас працювали міжнародні експерти зі ставкою 400–500 доларів на день».

Світлана Баранова«За рахунок тієї освіти, яку я мала, — плюс аспірантура — я отримувала заробітну плату навіть вищу, ніж мої колеги, які в цій самій організації працювали довше. Те, до чого вони йшли довшим шляхом».

Диплом, який працює за кордоном — і в Києві на закордон

Питання «чи котирується наша освіта в світі» звучало на кожній зустрічі. Тетяна Нікітіна три роки пропрацювала в лондонській команді BBC.

Тетяна Нікітіна«До початку великої війни я не думала, що я зможу влаштуватися на BBC — я не сильно вірила, що це можливо. Безумовно, мова, зовсім інше оточення, зовсім інша культура. Але з точки зору професійності я не відчувала, що я гірша».

Павло Тєнін демонструє інший сценарій — глобальна кар’єра, не виїжджаючи з Києва.

Павло Тєнін«З 2019 року підрозділ, за який я відповідаю, працює виключно з міжнародними замовниками: бостонський офіс, копенгагенський, лондонський, міланський, мадридський. Учора в мене були замовники з Лісабона. І я не знаходжуся в Лондоні — я з Києва роблю аналітику для Лондона, для Копенгагена, абсолютно будучи конкурентоздатним, абсолютно не менш кваліфікованим, ніж вони там, і навіть допомагаючи їм, якщо вони чогось не розуміють».

«Великий плюс соціології нашого факультету в тому, що він дав таку базу, з якою ви непомітно — навіть для самих себе — переходите на рівень звичайного міжнародного спеціаліста».

Додайте до цього академічну мобільність: щороку студенти факультету їздять на семестр або рік до європейських університетів. Восени 2026-го за програмами обміну вирушають щонайменше семеро наших студентів.

ОП «Менеджмент культурних та креативних індустрій»: чому саме на факультеті соціології

Це питання ставлять чи не найчастіше. Відповідає Богдан-Олег Горобчук, який викладає на цій програмі й водночас двадцять років працює в культурних і креативних індустріях.

Богдан-Олег Горобчук«До мене неодноразово зверталися з питанням: а чому менеджмент на факультеті соціології, чому не на факультеті економіки? Річ у тім, що культурні й креативні індустрії зараз тлумачать як частину великої й найбільш динамічної сфери економіки — креативної економіки. Вона об’єднує не тільки те, що асоціюється з культурою: створення кінопродуктів, музики, організацію фестивалів. Сюди входить і те, що можна назвати економікою вражень — туристична сфера, зелений туризм. І рекламний бізнес, і креативні агентства. Скажу більше: IT з точки зору того, як воно вирішує реальні проблеми людей, так само залучає менеджерів — випускників подібних спеціальностей, бо це мають бути фахівці, які є сполучником між запитами аудиторії та вузькопрофільними IT-спеціалістами».

Економічна складова на програмі є — її викладають фахівці з економічною освітою. Але фокус інший.

Богдан-Олег Горобчук«Якщо логістику можна вивчати за законами, у яких мало що принципово змінилося за останні 50 років, то креативна економіка змінюється щороку доволі суттєво. Я, наприклад, у кожен зі своїх предметів інтегрую теми, пов’язані з використанням штучного інтелекту: з одного боку, як способу доповнити діяльність людей у креативній сфері, з іншого — як певної етичної специфіки, з якою варто розібратися перед тим, як інтегрувати це у свою діяльність».

Головна ж перевага програми, на думку кураторки Алли Петренко-Лисак, — методи.

Алла Петренко-Лисаккураторка ОП «Менеджмент культурних та креативних індустрій»«Особливість наших двох програм на факультеті в тому, що ми навчаємо менеджерів культури методам — а в інших програмах на інших факультетах цього так глибоко для креативних індустрій не навчать. І на соціологічній програмі це фахова дисципліна, і на менеджерській. Це унікальність нашої пропозиції для абітурієнтів».

Ще одна відмінність програми, важлива для вступників: дві іноземні мови обов’язково. Англійська — з першого року, друга — з другого, з базового рівня, за вибором групи. На ОП «Соціологія» навчальним планом передбачена одна обов’язкова іноземна мова — англійська; додаткові мовні курси й факультативи доступні в університеті.

Чи потрібна ця програма ринку? Найпереконливіша відповідь — не аргумент, а біографії. Зоя Лобод, Альона Запорожець і сам Богдан-Олег Горобчук будували кар’єри саме в цій сфері — але змушені були добирати менеджерські компетенції самотужки, бо такої програми тоді не існувало.

Зоя Лобод«Я завжди хотіла працювати в рекламі. Але батьки казали, що це якось несерйозно: якщо в професії немає циферок, то це несерйозна професія. І тоді ми обговорили, що буде класно, якщо це буде соціологія — бо це ніби і про оцифрований креатив, де можна розуміти метрики, розуміти, куди й чому йдеш, які є результати. І при цьому в тебе є неймовірний багаж знань щодо комунікації, щодо стратегії, щодо розуміння аудиторії — і при цьому є можливість реалізувати свій креативний потенціал».

«З четвертого курсу я почала працювати вже за тією спеціальністю, яку хотіла. А на першому курсі магістратури вже стала власницею свого бізнесу».

Альона Запорожецьфотографиня, викладачка фотографії«Я стала фотографинею з першого курсу нашого університету. Я писала диплом про весільну фотографію — і коли я писала, я ще більше заглиблювалась: яка була фотографія 100 років тому, 50 років тому, якою вона стала нині. Якби не факультет соціології, я не знаю, був би мій такий шлях чи ні».

Ті самі методи працюють і в протидії дезінформації — сфері, яка за останні роки перетворилася з нішевої на критично важливу.

Богдан-Олег Горобчук«Ми аналізуємо, досліджуємо й десакралізуємо російську масову культуру, яка ініціюється державою, пропаганду в культурі. Сенси — це справді одна з тих речей, які надзвичайно важливі в нашій сучасній війні. Не тільки гарячою фізичною зброєю здійснюється війна: інформаційна, психологічна її частина, можливо, дещо недооцінена, але вона надзвичайно важлива. І людина з освітою соціолога, яка цікавиться гуманітарною частиною нашої спеціалізації, абсолютно зможе себе знайти в цій новій сфері».

«А якщо я гуманітарій і боюся математики?»

Це питання ставлять на кожній зустрічі — тому відповідаємо окремо.

Богдан-Олег Горобчук«Я сам є стовідсотковим гуманітарієм, попри те, що навчався у фізико-математичному ліцеї. В мене алгебра, геометрія і щось подібне були на рівні вісімки-дев’ятки, натомість фундаментальні гуманітарні дисципліни — дванадцятки. У мене за все навчання була єдина четвірка, і вона була, як ви можете здогадатися, з математичного предмета. Але вона мені ніяк не завадила ні отримати червоний диплом, ні добре засвоїти математичні предмети. Вони викладаються так, що навіть гуманітарій може в цьому розібратися».

Анастасія Мазурок«Математика викладається все-таки як для гуманітарного аспекту — для того, щоб розуміти механіку. Немає вимоги знати, як розкласти по формулі якийсь коефіцієнт. Важливо розуміти природу й значення цих цифр, які насправді розраховують програми, і розуміти, як з ними оперувати. Крім того, є кількісні й якісні методи аналізу — і в якісних потреба саме в математиці менша».

Додамо від себе: ключова задача математичних курсів на ОП «Соціологія» — навчити працювати з базовими статистичними показниками: розуміти їхній сенс, знати, коли їх варто застосовувати, а коли ні, і які висновки на їхній основі коректно робити. Це, до речі, важлива не лише професійна, а й громадянська компетентність.

Середовище: те, що не вміщується в навчальний план

Обираючи університет, ви обираєте не перелік предметів у розкладі, а середовище, в якому проведете найближчі чотири роки. Про це говорили практично всі.

Анастасія Фітісова«Вступати в хороший університет завжди краще, ніж вступати в поганий. Університет — це не тільки знання, це ще й зв’язки, які ви будуєте під час навчання: з викладачами, зі студентами, зі своїми однокурсниками, зі старшими студентами. Це все те, що потім формує те професійне коло, в якому ви весь цей час перебуваєте».

Павло Тєнін«Факультет соціології невеличкий. І коли юристи на юридичному факультеті, можливо, не пам’ятають, з ким вони навчалися рік тому, то соціологи пам’ятають — і вони вас запам’ятають і за три роки, і за чотири, і за п’ять».

Юлія Ходаківська«Моє оточення, мої найкращі друзі — це мої одногрупники. Це означає, що ми нескінченно говоримо про якісь речі — типу Бурдьє, типу якихось соціологічних концептів. Ці знання ми постійно розширюємо, постійно накопичуємо разом — і таким чином стаємо все сильнішими».

Альона Запорожець«Це ком’юніті, де ти почуваєшся як людина. Скільки я чула від інших вишів, що там не можуть десь допомогти, десь неправильно донести інформацію, — а в нас реально кожен викладач тебе ще й за руку візьме, ще більше протягне і допоможе, якщо ти чогось не знаєш».

Богдан-Олег Горобчук«Дуже важливо усвідомлювати, що на факультеті соціології навчатися не просто корисно й не просто це має практичну ціль, — а це ще й цікаво. Це будуть роки, якими ви будете просто захоплені. У мене є така особливість: я швидко чимось захоплююсь, але якщо мені перестає бути цікаво, я швидко охолоняю. І от протягом усього навчання на факультеті соціології я не охолонув взагалі».

Ще одна риса середовища, яку відзначають випускники, — ставлення до студентської ініціативи.

Алла Петренко-Лисак«Коли приходить студент і каже: “А на яку тему мені писати диплом чи курсову?” — моє перше питання: “А чим ви захоплюєтесь? Яке у вас хобі? Що ви любите читати?” Бо щоб писати цю роботу справді цікаво, треба бути в улюбленій темі».

Про стійкість: соціологія під час війни

Це те, чого немає в жодному рекламному буклеті, але про що говорили випускники.

Олена Дядікова«Коли я вступила на перший курс, це був 2013 рік, і одразу розпочалася Революція Гідності. У дуже багатьох людей зміни в суспільстві викликають острах, тривогу, нерозуміння того, куди все це може вивернути. А соціологічна перспектива дозволяє мати більш холодний розум — і це надзвичайно допомагає в житті».

Тетяна Нікітіна«Якщо говорити про соціологію в період тектонічних змін — а війна є, безумовно, дуже суттєвою зміною, — то роль соціології неоціненна. Все змінюється; ніхто не знає, що робити, як управляти суспільством, як мотивувати людей змінювати поведінку. І соціологи під час війни, у важких умовах, продовжують проводити дослідження і пояснювати, що відбувається».

«Зараз питання медіаспоживання — це вже не питання рейтингів, це питання національної безпеки. Інформаційна війна — це частина війни, а інформаційна безпека — це частина захисту. І соціологи тут незамінні».

Юлія Ходаківська«У нас є курс “Як не потрапити в полон”. Це моя особиста гордість. Мабуть, це єдиний курс у світі, на який можна прийти, зареєструватися й подивитися своєю мовою».

Що радять самі випускники тим, хто вступає

Юлія Ходаківська«Перше — накопичуйте всі знання, які можете взяти. Навіть якщо ви зараз не розумієте, навіщо вам це потрібно, спробуйте взагалі перестати ставити це питання: ви не знаєте, де вам згодяться певні знання. Друге — будьте видимими, щоб про вас згадали, коли з’явиться потреба в класних людях. Третє — створюйте ком’юніті».

Павло Тєнін«Перше — завжди читайте навколо: виходьте за межі, читайте періодику, дивіться, які нові програми зараз популярні на ринку. Друге — збагачуйте резюме: багато компаній дивляться на ключові слова, тож вивчайте нові інструменти. Третє — розвивайте особисті якості: у якийсь момент у вас з’являться асистенти, і ви не зможете тягнути великі проєкти самі».

Богдан-Олег Горобчук«З першого курсу подумайте, в якій вужчій сфері ви хотіли б розвиватися, і починайте здобувати ці знання. І пам’ятайте: ентузіазм — це ресурс. Якщо ми цей запал вкладемо в те, що нам дійсно подобається, і будемо його плекати поруч із професійним становленням, — через рік, через п’ять, через десять це обов’язково поєднається».

Альона Запорожець«Будьте залучені в життя факультету. Ви на цей момент можете не знати, ким ви будете, — але коли ви будете залучені, життя направить вас у ту сферу, про яку ви навіть не думали. Зробіть вашу мрію роботою — і ви ніколи не будете працювати».

Замість висновку

Спільний знаменник усіх шести розмов сформулювала Анастасія Мазурок:

Анастасія Мазурок«Факультет дає можливість дивитися не лише в тій точці, де ти знаходишся, а робити такий зум — на будь-яку ситуацію, на будь-яку подію, на будь-який конфлікт. Він навчає мислити масштабніше й бачити причинно-наслідкові зв’язки в дуже багатьох речах».

Обираючи університет, ви обираєте не рядок у дипломі й не набір предметів у розкладі. Ви обираєте середовище на наступні чотири роки, коло людей, з якими будете зростати, і спосіб дивитися на світ, який залишиться з вами назавжди. Ми будемо раді, якщо цим вибором стане факультет соціології.

Дивіться й слухайте самі

Повні записи зустрічей — на YouTube-каналі факультету соціології.